Каббала

Створення Світу та структура сфірот

Уривок із книги «Біблійна Динаміка»: новий коментар до Тори

Сім днів Створіння як структура всесвіту

Розповідь про Створення Світу покликана донести нам, передусім, структуру світу, створеного Богом, — а не хронологію, астрофізику або геологію. Сім Днів Творіння являють собою реалізацію семи фундаментальних параметрів, що лежать в основі структури Всесвіту, в якому ми живемо. Тору дано нам, передусім, для розуміння устрою навколишнього світу і нашого життя, а не як інформація про минуле.

 Сфірот як понятійний апарат каббали

Як відомо, людина бачить навколишню дійсність не безпосередньо, як таку, а вже пропущеною через фільтр її понятійного апарату. Тобто ми зазвичай бачимо лише те, що вже раніше було нам знайоме. Навіть на фізичному рівні ми бачимо, передусім, знайоме: мозок одразу на «нижчому рівні» опрацьовує те первинне сприйняття навколишніх явищ, яке сприймається сітківкою ока, і виділяє «знайомі об’єкти», — і тільки потім картинка, розкладена за сіткою заздалегідь відомих понять, надходить на обробку нашою свідомістю. У ще більшій мірі це відноситься до понять духовного порядку і до устрою всесвіту.

Людина, в якої є уявлення про університет, потрапляючи у кампус, бачить університет, дикун же бачить лише людей та будівлі. Тобто ми можемо побачити складно організовану річ, тільки якщо ідея цієї речі знайома нашій свідомості, і щоб бачити духовні процеси треба спочатку володіти необхідним набором понять. Отже, понятійний апарат нашої мови надзвичайно впливає на сприйняття нами навколишнього світу.

Основою понятійного апарату каббали є десять сфірот – основних параметрів, за якими розкладається будь-яка цілісна система – чи то Всесвіт (макрокосм) або людина (мікрокосм), єврейський народ або будь-який інший цілісний світ.

Познайомившись з мовою сфірот, ми починаємо інакше дивитися на навколишній світ, бачити в ньому те, чого раніше не помічали. Дати можливість доторкнутися до такого сприйняття – одне із завдань нашого коментаря до Тори.

Звісно, наш виклад цих дуже складних речей неминуче буде неточним і приблизним, але ми сподіваємося, що він послужить для читача лише першою сходинкою у власному просуванні в цій галузі.

 Десять сфірот та єдність Всесвіту

Сфіра (множ. сфірот; за коренем це слово пов’язано зі сфар, «межа», міспар, «число», сефер, «книга, оповідання») – це «окремий обмежений аспект Божественного прояву», який, на відміну від Нескінченної Божественності (Ейн Соф), можна обчислити та описати.

Сфірот є базовими елементами духовного устрою Всесвіту, параметрами Божественного управління світом; вони ж складають структуру людини, створеної за образом і подобою Бога (тобто кожен з нас може знайти всі ці сфірот в самому собі). Вони реалізуються як в структурі людства в цілому, так і в структурі єврейського народу.

За цими параметрами можна проаналізувати будову всесвіту і функціонування будь-якої цілісної частини світу, а також устрій душі і структуру людини. У певному сенсі, це єврейська система всеосяжного психоаналізу, що базується на десяти категоріях, з яких перші три – «внутрішні» («вищі», «скриті»), а наступні сім – «зовнішні» («нижчі», «відкриті»). Ці сім називаються мідот «властивості-прояви», і вони проявляються послідовно в процесі створення.

Сім Днів Створення світу – це послідовне формування, обробка, приведення до належного вигляду кожного з цих семи проявів. Ці ж прояви ми спостерігаємо і при створенні єврейського народу – їх представляють наші праотці (1) Абрагам, (2) Їцхак та (3) Яаков, далі (4) Моше та (5) Аарон, і, нарешті (6) Йосеф і (7) Давид. 

Сім мідот і десять сфірот – це базові поняття для такого аналізу. Нижче в цій главі ми обговоримо дві з цих мідот – хесед і ґвура, які відповідають Першому і Другому дням Творіння.

Категорія хесед

Перша категорія, що лежить в основі створення світу це хесед, що перекладається в різних контекстах як «доброта, милосердя, любов, бажання давати, дію, спрямовану на зовні, роздача, бажання розповсюдження, екстравертність».

При Створенні світу першим було створене світло, яке (на відміну від решти природи) може перебувати лише в стані розповсюдження, руху назовні. Ця його невід’ємна властивість – і є проявом категорії хесед на рівні матеріальної природи.

У теології хесед відповідає поняттю Благодать, тобто «дарування блага незалежно від заслуг отримувача». Бог хоче дати Своє світло людям не за їх заслуги, а просто по Своїй милості.

У подальших главах Тори, в історії побудови єврейського народу, властивість хесед притаманна нашому першому праотцю, Абрагаму, який почав розповсюджувати світло етичного монотеїзму, який ходив і навчав увесь світ жити правильно і справедливо, спираючись на віру в Єдиного Всевишнього. Суть Абраама – це розповсюдження Вчення. Він не просто прагнув милосердя, але самим своїм життям реалізовував його; через його особистість властивість хесед зайняла відповідне місце в єврейській національній душі, пройшовши «ограновування», тобто вона була в потрібною мірою оброблена і обмежена випробуваннями Абраама, які ми обговоримо в подальших главах.

Хесед лежить в основі створення будь-якого світу. Вірш з Псалмів (89:3) «Світ заснований на милості» означає також «Світ будується за допомогою категорії хесед. Це стосується не тільки створення всього Всесвіту або створення єврейського народу, про що ми сказали вище, але є ще й інструкцією кожній людині: «хочеш побудувати світ – прояви хесед, хочеш побудувати простір стосунків з іншою людиною – будь спроможним дати їй щось важливе для неї.

Ідея побудови світу за допомогою хесед вважається в каббалі одним зі шляхів розуміння того, навіщо Бог взагалі створив світ. 

 Категорія ґвура

Друга зі сфірот, якій присвячений Другий день Творіння, — це категорія ґвура. У різних контекстах перекладається як «сила, могутність, утримання, обмежуюча категорія, яка не дає розпастися, спрямована всередину, інтровертна». Талмуд говорить про неї: «Хто істинний ґібор, богатир? – Той, хто може утримувати свої пристрасті» (Авот 4:1).

У теології ґвура відповідає поняттю Закон, тобто «дарування блага або ж покарання відповідно до заслуг або ж порушень отримувача» (і термін дін, закон, є одним із синонімічних назв цієї сфіри).

Ґвура врівноважує хесед. Благодать роздає, Закон же утримує.

На рівні неживої природи поясненням співвідношення хесед – ґвура може служити вода в склянці: властивість води розтікатися це прояв хеседу, а властивість склянки утримувати воду і не дати їй розтектися – прояв ґвура.

У Другий день Створення зроблено ракію «небесний звід», завдання якої вказане як «відділити воду від води» (1:6), утримувати верхні води, не дати воді розтектися, і це обробка категорії ґвура на рівні космосу.

При створенні єврейського народу ґвура є головною властивістю другого з Праотців, Їцхака, який – на відміну від Абрагама – займався не розповсюдженням Вчення, а навпаки, утриманням й збереженням його. Він не ходив світом, проповідуючи всім, а віддалявся від оточуючих і займався вихованням своїх дітей, тим самим не даючи вченню Абрагама розтектися. Як і у Абрагама, його життя було сповнене випробувань, покликаних «огранувати» категорію ґвура, щоб вона була на належному рівні сформована в майбутній національній душі.

Залиште ваше зауваження

Back to top button
%d блогерам подобається це: